Як зрозуміти тривога є нормальною чи проблемою?

Емоція тривоги слугує для позначення, що щось навколо змінюється, відбувається невідоме.
Щоб уберегти себе в давні часи для наших предків емоція тривоги слугувала сигналом про небезпеку. У ті часи, коли наші пращури жили в диких умовах, коли дикі тварини могли становити небезпеку, нападати на сім’ї, племена, це почуття допомагало мобілізуватися й убезпечитися, в наслідок і вижити.

Сучасний соціум уже не перебуває в настільки критичних, диких умовах. Усе більш-менш урівноважено і безпечно. Так звісно, є стрімке поширення вірусів, зміна соціального спілкування через екрани гаджетів, залежність від соціальних мереж, але глобальних критично небезпечних, несподіваних, щоденних ситуацій немає… Є теорія, що від наших предків залишився генетичний матеріал, схильність до підвищеної тривоги.

Незважаючи на сьогоднішню фізичну безпеку, тривожитися сучасна людина стала більше, ніж її предки.

Часом неусвідомлена тривога забирає багато сил, блокує нормальне функціонування психіки, паралізує дії, погіршує якість життя, зупиняє розвиток особистості.

Сьогоднішня ситуація така, найпоширеніший випадок звернення до психолога – це тривожний розлад (депресивний, ПА, ОКР). За даними Європейської психіатричної асоціації, їхня поширеність сягає близько 30-40 % населення, тих, хто хоча б раз зазнавав гострого тривожного нападу.

Я як психолог, виходячи зі своїх знань і досвіду можу зазначити, що тривога є індикатором того, що щось змінилося, допомагає зрозуміти, допомагає зрозуміти, що є неусвідомлені бажання або не пережите емоційне потрясіння.

Дійсно, часом, тривала, інтенсивна тривога, що порушує самоконтроль, і вона радше завдає незручностей, заважає розв’язати ситуацію, що склалася, ніж їй допомогти.

Як проявляється тривога

Фізичні та психологічні симптоми тривоги:

• Посилене серцебиття.
• Задишка.
• Нудота.
• Тремтіння в тілі
• Оніміння рук
• Пітливість.
• Підвищується кров’яний тиск.
• Відчуття «літаючих метеликів у животі».
• Ослаблення статевого потягу.
• Посилене м’язове напруження.
• Слабкість сечового міхура.
• Припливи жару або холоду.
• Поколювання в тілі.
• Втома.
• Дратівливість.
• Сухість у роті.
• Відчуття болю в грудях або животі.
• Анорексія/ Ненажерливість.
• Головний біль та запаморочення.
• Збільшене напруження в м’язах.
• Необґрунтований страх перед людиною або ситуацією.
• Регулярні однакові дії (перевіряти кілька десятків разів на день пошту, чи зачинені двері, «скролити соцмережі», щоб подивитися, хто в мережі, або новини).
• Завмирання, зупинка дій, страх у ситуаціях, які не загрожують життю.
• Порушення сну (прокидатися серед ночі кілька разів, або неможливо заснути).
• Травматизація (випадково регулярно вдаряється об кут столу, обпікається праскою, дрібні подряпини).
• Стійке зниження емоційного фону, поганий настрій, туга.
• Коливання від роздратування до апатії.
• Зниження працездатності та запам’ятовування.
• Нав’язливі думки.

Як визначити тривога в межах норми чи проблема?

Постав собі на кілька запитань:

• Чи впливає тривога при спілкуванні з близькими, при діловому спілкуванні на роботі?
• Чи уникаю я дій, які можуть принести задоволення через страх?
• Чи впливає тривога на виконання повсякденних обов’язків?
• Чи часто бувають думки про те, що щось може піти не так, під час виконання дій?
• Чи бувають нав’язливі думки, яких позбутися неможливо і вони повторювалися?
• Чи шкодить тривога при концентрації уваги під час вивчення нового матеріалу?
• Наскільки довго триває мій стан, наскільки сильно він впливає на мене?
• Чи часто проявляються симптоми тривоги зазначені вище?

Що робити, якщо тривога є проблемою?

Якщо під час читання цієї статті з’явилося розуміння, що тривога є проблемою, тоді для початку можете звернутися до будь-якого фахівця-психолога, щоб він допоміг діагностувати, наскільки складна ситуація, або не суть, чи не варто взагалі турбуватися.

Фахівець за допомогою діалогового інтерв’ю та додаткових діагностичних методик, допоможе визначити рівень тривоги чи тривожного розладу, відтак дасть рекомендації до подальших дій.

Буває, що можна обійтися до 10 консультацій, а буває, необхідна тривала робота з фахівцем психологом, психотерапевтом.

Іноді за тривожних розладів необхідне медикаментозне втручання. У такому разі психолог підключає до роботи лікаря психіатра, який призначає необхідні препарати.

Психолог зі спеціальною освітою проводить психотерапію, а психіатр веде лікування медикаментозно, відстежує і регулює дози препаратів, які необхідні клієнту. Така стратегія допомоги допомагає значно поліпшити емоційний і фізичний стан клієнта.

У разі ситуаційної тривоги (зміна робочого місця, зміна діяльності, переїзд, зміна звичного укладу життя, складнощі у стосунках тощо). Звернення по психологічну допомогу допоможе розібратися в проблемі, виявити додаткові приховані причини тривоги, а також знайти ресурси, щоб легше пережити ситуацію і вийти з неї з новим досвідом і розумінням як справлятися самостійно в майбутньому. Адже проблеми та складнощі це невід’ємна частина нашого життя.

Загальні вправи для подолання ситуаційної тривоги

Такі як:

• Плавні дихальні вправи, управління увагою та медитації.
• Тимчасове переключення на інші види діяльності.
• Фізичні навантаження. Збільшення активності, заняття спортом, танцями.
• Зміна укладу дня, здоровий сон, прогулянки на свіжому повітрі, менше перебування в соцмережах.
• Зменшення вживання кількості алкоголю і тютюнових виробів.